Кафедра сьогодні

 

ЗАВІДУЮЧА КАФЕДРОЮ

 СМИНТИНА Олена Валентинівна – доктор історичних наук, професор

 

ПРОФЕСОРСЬКО-ВИКЛАДАЦЬКИЙ СКЛАД

КУШНІР В’ячеслав Григорович – доктор історичних наук, професор, декан факультету історії та філософії

ДЗИГОВСЬКИЙ Олександр Миколайович – доктор історичних наук, професор

ПРІГАРІН Олександр Анатолійович – доктор історичних наук, професор

ПЕТРОВА Наталія Олександрівна – кандидат історичних наук, доцент

ШАБАШОВ Андрій Васильович – кандидат історичних наук, доцент

СТОЯНОВА Галина Миколаївна – кандидат історичних наук, доцент

КІОСАК Дмитро Володимирович – кандидат історичних наук, доцент

Керівник навчально-методичної лабораторії кафедри – кандидат історичних наук, провідний фахівець ДЕМЧЕНКО Ольга Володимирівна.

 

Кафедра археології та етнології України була утворена 1 вересня 1993 р. сумісно з фаховою навчально-методичною лабораторією археології та етнографії Степової України у складі історичного факультету Одеського державного університету імені І.І. Мечникова.

Ініціатором створення кафедри та її першим завідуючим став професор, доктор історичних наук Володимир Никифорович Станко (1937-2008), декан історичного факультету нашого університету (1995-2003), фахівець в галузі археології кам’яної доби та знавець болгарської етнографії, лауреат Державної Премії України в галузі науки і техніки, член Російської Академії природничих наук. З жовтня 1998 р. кафедру очолює доктор історичних наук, професор Сминтина Олена Валентинівна, спеціаліст в галузі інвайронментальної первісної археології та історії, дійсний член Академії наук вищої освіти України (керівник відділення історичних наук).         

Динамічність структури історичної науки у пострадянську добу, виникнення принципово нових методологічних підходів до дослідження найдавніших сторінок історії населення, що проживали на території України у додержавну добу, а також системне становлення досліджень традиційної культури, побуту та етнічної історії її народів стали запорукою інтенсивного розвитку кафедри, її кадрового складу, структури спеціальностей, за якими здійснювалася підготовка студентів, а також наукової проблематики її викладачів, аспірантів та студентів.

Склад кафедри

На момент заснування на кафедрі працювала мінімально припустима кількість викладачів: д.і.н, проф. В.Н. Станко, к.і.н., доц. С.А. Булатович, к.і.н., ст.н.с. О.М. Дзиговський, ст. викл. В.Г. Кушнір, ст. викл. А.І. Мартиненко, викл. О.А. Прігарін. Протягом існування кафедри цей кістяк поповнювався, переважно, за рахунок кращих випускників кафедри, які постійно працюють сьогодні на кафедрі: д.і.н., проф. О.В. Сминтина (з 1995 р.), к.і.н., доц. А.В. Шабашов (з 1996 р.), к.і.н., доц. Н.О. Петрова (з 2001 р.), к.і.н., доц. Г.М. Стоянова (з 2002 р.), к.і.н., в.о. доц. Д.В. Кіосак (з 2009 р.). Крім того, у різні роки на кафедрі працювали її випускники: к.і.н. О.О. Васильєв, к.і.н. О.І. Ганчев, к.і.н. І.В. Піструїл, к.і.н. О.М. Присяжнюк, викл. К.С. Ліпатов, викл. І.М. Березницька, а також випускники історичного (к.політ.н., доц. С.В. Коч та к.і.н., доц. Т.В. Тхоржевська) та біологічного факультетів ОНУ (к.б.н. А.В. Старкін). Від 2014 року лабораторію археології та етнографії Степової України очолює випускниця аспірантури кафедри к.і.н. Демченко О.В.

Особливості підготовки студентів спеціальності «археологія» визначили доцільність залучення до навчального процесу співробітників Одеського археологічного музею (ОАМ) НАН України та Відділу археології Північно-Західного Причорномор’я Інституту археології НАН України. Так, в різні роки на кафедрі викладали директори ОАМ к.і.н., ст.н.с. В.П. Ванчугов та д.і.н., ст.н.с. І.В. Бруяко, зав. відділом нумізматики і торевтики ОАМ Є.Ф. Рєдіна, а також д.і.н., ст.н.с. ІА НАНУ С.В. Іванова. Крім того, у фаховій підготовці археологів задіяні також провідні фахівці геолого-географічного факультету ОНУ (проф. В.В. Янко, доц. Б.Б. Муха, доц. М.В. Адобовська, ст. викл. А.Г. Буяновський).

Двадцять п’ятий свій навчальний рік кафедра зустрічає у наступному складі:

Зав. кафедрою доктор іст. наук, професор Сминтина Олена Валентинівна;

троє професорів, докторів історичних наук: Дзиговський Олександр Миколайович, Кушнір В’ячеслав Григорович (від 2003 р. декан історичного факультету, від 2018 р. – декан факультету історії та філософії), Прігарін Олександр Анатолійович;

четверо доцентів, кандидатів історичних наук: Петрова Наталія Олександрівна (заст. декана з наукової та виховної роботи), Кіосак Дмитро Володимирович (докторант), Шабашов Андрій Васильович, Стоянова Галина Миколаївна;

двоє провідних фахівців: кандидат історичних наук Демченко Ольга Володимирівна, Гончаренко Аліса Володимирівна;

старший лаборант Бондаренко Тетяна Олександрівна.

У плідній дружній атмосфері творчого наукового пошуку за час існування кафедри її викладачі та співробітники захистили 4 докторські дисертації (тут і далі перелік за хронологічною послідовністю: О.В. Сминтина, О.М. Дзиговський, В.Г. Кушнір та О.А. Прігарін) та 12 кандидатських дисертацій (А.В. Шабашов, О.В. Сминтина, О.А. Прігарін, В.Г. Кушнір, С.В. Коч, А.В. Старкін, Н.О. Петрова, Г.М. Стоянова, О.О. Васильєв, І.В. Піструїл, Д.В. Кіосак, О.В. Демченко) за спеціальностями «археологія», «етнологія», «історія України» та «всесвітня історія» у спеціалізованих вчених радах Києва, Львова, Дніпра, Чернівців та Одеси. Варто підкреслити, що усі без винятку автори докторських дисертацій та 8 з 12 авторів кандидатських робіт продовжують працювати на кафедрі, а ще троє продовжують свій науковий шлях у фахових наукових установах НАН України та в інших підрозділах університету.

Двоє викладачів кафедри отримали вчене звання професора (О.В. Сминтина, О.М. Дзиговський), вчене звання доцента отримали 9 викладачів (О.М. Дзиговський, О.В. Сминтина, А.В. Шабашов, О.А. Прігарін, В.Г. Кушнір, Н.О. Петрова, С.В. Коч, Г.М. Стоянова, Д.В. Кіосак).

Значну увагу колектив кафедри приділяє й підготовці нової генерації науковців та освітян. Під науковим керівництвом викладачів кафедри захищено 19 дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальностями «археологія», «етнологія», «історія України» та «всесвітня історія». Підвалини цього багатовимірного процесу були успішно закладені засновником кафедри Володимиром Никифоровичем Станко, за чиєю ініціативою у 1996 році на історичному факультеті була заснована спеціалізована вчена рада по захисту кандидатських, а з 2003 р. – й докторських дисертацій з історії України та всесвітньої історії. Під керівництвом В.Н. Станко захистили кандидатські дисертації наступні випускники аспірантури кафедри: О.В. Сминтина, Т.А. Агафонова, В.Г. Кушнір, Хасан Хассан, Г.М. Стоянова, Н.О. Петрова, І.В. Носкова, В.Я. Диханов, І.В. Піструїл, Д.В. Кіосак (спільно з О.А. Прігаріним). Під керівництвом О.А. Прігаріна захистили свої дисертації Н.І. Серебряннікова, О.М. Марченко, О.В. Петрова, М.П. Філіпова, Н.С. Красько, С.Б. Кузьміна, під керівництвом О.В. Сминтини – О.Ю. Штепко та О.В. Демченко, під керівництвом О.М. Дзиговського – О.О. Васильєв. Сьогодні в аспірантурі кафедри за спеціальностями «археологія», «етнологія» та «історія та археологія» навчається шестеро аспірантів.

Освітній процес

Протягом усієї своєї історії кафедра археології та етнології України має виражену та чітко окреслену специфіку освітньої діяльності, спрямовану на формування у студентів професійних компетентностей (теоретичних знань та практичних вмінь і навичок) з археології, етнології та системи охорони культурної спадщини України та Європи.

Структура освітньої діяльності кафедри безпосередньо визначалася нормативами МОН України щодо переліку спеціальностей відповідних рівнів вищої освіти. Від 1995 року кафедра отримала ліцензію для підготовки студентів за спеціальністю «археологія», а від 1997 року – за спеціальністю «етнологія». У нормативні терміни кафедра успішно проходила акредитацію освітньої діяльності за цими спеціальностями, забезпечуючи на високому професійному рівні підготовку студентів за двома з трьох ліцензованих на історичному факультеті спеціальностями.

Крім того, протягом усієї своєї історії кафедра є випусковою для студентів освітнього рівня бакалавр, спеціаліст та магістр за спеціальністю «історія» на денному та заочному відділеннях.

За час існування кафедри археології та етнології України її викладачами були розроблені та впроваджені у науковий процес понад 110 авторських курсів для студентів історичного факультету та інших навчальних підрозділів ОНУ імені І.І. Мечникова. Результатом цієї кропіткої навчально-методичної роботи стали збірки робочих програм спецкурсів за кожною зі спеціальностей та серія навчально-методичних видань, у тому числі підручник та навчальний посібник з грифами МОН України (автори відповідно В.Г. Кушнір та О.В. Сминтина).

Під впливом процесів реформування вищої освіти України, що відбуваються у результаті запровадження нового Закону України «Про вищу освіту» 2014 року, відбулася реструктуризація освітньої діяльності кафедри археології та етнології України. Зав. кафедрою проф. О.В. Сминтина виступає гарантом освітньої програми з історії та археології другого рівня вищої освіти – магістерського. Від 2015 року на кафедрі в рамках підготовки студентів-бакалаврів за спеціальністю «історія та археологія» започаткована нова освітня програма: «Археологія, етнологія та охорона культурної спадщини», яка не має аналогів в освітянському просторі сучасної України. В її рамках викладачами кафедри розроблені нові оригінальні авторські курси, які дозволяють студентам набути унікальні компетентності у царині вивчення викопних та сучасних культур, музеєфікації старожитностей та практичній діяльності з археологічного й етнографічного туризму та пам’яткоохоронної справи.

Принципово новими для українського освітнього простору стали сучасні курси, розроблені для магістрів історії та археології: «Екологічна історія» (О.В. Сминтина), «Образотворче мистецтво українців Південно-Західної України» (В.Г. Кушнір) та «Історична інформатика» (О.А. Прігарін). Нові європейські підходи до формування компетентностей випускників відображені також й у серії курсів для бакалаврів історії та археології: «Археологія ідентичності» (О.В. Сминтина), «Інформаційні технології в археології та етнології» (Д.В. Кіосак), «Стать та вік в традиційних культурах» (Г.М. Стоянова), «Археологічний та етнографічний туризм та музейництво» (Н.О. Петрова), «Українці Порубіжжя Лісостепу і Степу» (В.Г. Кушнір), «Північно-Західне Причорномор’я у первісну добу» (О.В. Сминтина), «Ранні кочівники Північного Причорномор’я» (О.М. Дзиговський), «Тюркські народи Східної Європи» (А.В. Шабашов) та ін.

Від 2016 року кафедра розпочинає освітню діяльність у рамках третього рівня вищої освіти – докторського, запровадивши серію сучасних нормативних та вибіркових курсів для майбутніх докторів філософії (О.В. Сминтина, В.Г. Кушнір, О.М. Дзиговський, О.А. Прігарін). 

Протягом усієї історії кафедри її викладачі (О.В. Сминтина, В.Г. Кушнір, О.А. Прігарін, Г.М. Стоянова, Д.В. Кіосак, С.А. Булатович) плідно працювали також зі студентами спеціальностей «філософія», «культурологія», «журналістика», «видавнича справа», «міжнародні відносини» та «геологія», для яких була розроблена серія нормативних та вибіркових курсів: «Історія первісного суспільства», «Історія стародавнього сходу», «Етнографія України», «Основи етнології», «Етнопедагогіка», «Етнологія та етнопсихологія», «Геоархеологія», «Причорномор’я в соціокультурних перспективах» та інші.

Високий рівень викладацької майстерності колективу кафедри засвідчує, зокрема, запрошення її викладачів для читання курсів лекцій та відкритих лекцій до провідних університетів світу. Так, в рамках програми Erasmus+ О.В. Сминтина прочитала повні курси лекцій з первісної археології Причорномор’я в університетах Ка Фоскарі (Венеція, Італія) та Університеті Аристотеля (Салоніки, Греція), В.Г. Кушнір – в університеті Ополе (Польща). З оглядовими лекціями викладачі кафедри виступали в університетах Польщі (В.Г. Кушнір, О.В. Сминтина, Н.О. Петрова), Франції (О.В. Сминтина, Д.В. Кіосак), Німеччини (О.В. Сминтина, А.В. Шабашов, Д.В. Кіосак), Чехії (О.А. Прігарін), Румунії (В.Г. Кушнір, Н.О. Петрова), Сербії (О.В. Сминтина), Болгарії (О.А. Прігарін, А.В. Шабашов), Великої Британії (О.В. Сминтина), США (О.В. Сминтина, О.А. Прігарін) та інших країн світу.

Невід’ємною складовою навчально-методичної роботи кафедри є проведення учбових та виробничих практик. Під керівництвом викладачів кафедри археології та етнології України студенти історичного факультету проходили археологічну практику на розкопках пізньопалеолітичного поселення Анетівка II (с. Анетівка Доманівського району Миколаївської області, В.Н. Станко, І.В. Піструїл), мезолітичного поселення Залізничне (Болградський район Одеської області, О.В. Сминтина), ранньонеолітичного поселення Катаржино (у с. Червонознам’янка Іванівського району Одеської області, І.В. Піструїл), неолітичних поселень Кам’яна Могила 1 (Запорізька область, Д.В. Кіосак) та Мельнична Круча (Кіровоградська область, Д.В. Кіосак), нео-енеолітичної стоянки Кам’яне-Завалля (Савранський район Одеської області, Д.В. Кіосак), давньогрецького поселення й некрополя біля с. Кошари (Лиманський (кол. Комінтернівський) район Одеської області, Є.Ф. Рєдіна), комплексу пам’яток античної Тіри й середньовічного Білгорода на території м. Білгород-Дністровський (Одеська область, Є.Ф. Рєдіна), поселення й могильника римської доби Картал біля с. Орловка (Ренійський район Одеської області, О.М. Дзиговський, І.В. Бруяко), комплексу античних пам’яток на території сучасних міст Керч та Феодосія, поселення пізньоскіфської культури в Бахчисарайському районі (АР Крим, О.О. Васильєв, К.С. Ліпатов), а також у ході археологічних розвідок на теренах Іванівського, Фрунзівського та Ширяєвського районів Одеської області (Д.В. Кіосак).

Місцями проходження етнографічної практики в цей час стали області компактного проживання українців, росіян (у тому числі росіян-старообрядців), болгар, гагаузів, молдаван, греків, татар та інших етносів на теренах Ізмаїльського, Ренійського, Кілійського, Болградського, Арцизького, Татарбунарського, Саратського, Миколаївського, Кодимського, Іванівського, Балтського районів Одеської області (В.Г. Кушнір, О.А. Прігарін, Н.О. Петрова, С.В. Коч, Г.М. Стоянова), а також Судакського та Бахчисарайського районів АР Крим (А.В. Шабашов). Протягом останніх років однією з традиційних баз етнографічної практики студентів кафедри під керівництвом В.Г. Кушніра став центр етнографічного й зеленого туризму «Фрумушика-Нова» у Тарутинському районі Одеської області.

За ініціативою В.Г. Кушніра група студентів спеціалізації «етнологія» пройшли музейну практику на базі музейних установ м. Ополе (Республіка Польща). О.В. Сминтина стала ініціатором проходження педагогічної практики студентів кафедри на базі навчального комплексу Сегедського університету (Угорщина). За ініціативою О.В. Сминтини з 2005 р. впроваджена серія обмінів студентами, аспірантами та викладачами – фахівцями в галузі археології кам’яної доби з університетом Ка Фоскарі (Венеція), яка мала фінансову підтримку Міністерства Університетів та Міністерства Закордонних справ Італії, а також фінансується в рамках програми Erasmus Mundus та Erasmus+.

Загалом за час існування кафедри дипломи про вищу освіту отримали понад 700 її випускників денної та заочної форми навчання, які спеціалізуються в галузі археології та етнології України й суміжних територій.

Наукові дослідження

Структура наукових досліджень кафедри відбиває специфічне поєднання археологічної, етнологічної, пам’яткоохоронної та історичної проблематики, а також передбачає плідну співпрацю з представниками суміжних природничих та гуманітарних наук.

На кафедрі успішно продовжуються започатковані проф. В.Н. Станко дослідження в галузі археології кам’яної доби та первісної історії. Нові підходи в цій царині пов’язані з розробленням д.і.н., проф. О.В. Сминтиною методики екологічної інтерпретації культури і побуту первісного населення; ця методика успішно застосована нею для реконструкції палеоісторичних процесів у Північно-Західному Причорномор’ї на рубежі плейстоцену та голоцену у зв’язку зі змінами рівня Чорного моря та використана в ході виконання серії міжнародних наукових проектів (під егідою INQUA, IGCP, COST, Black Sea-ERA.Net, FP-6) та освітянських програм (INTAS, Tempus, OSI-ReSET). Результати даних проектів були обговорені на організованих та очолюваних О.В. Сминтиною міжнародних наукових конференціях та спеціальних секціях в рамках наукових форумів у США, Австралії, Німеччині, Швейцарії, Греції, Португалії, Туреччині, Грузії, Росії, в роботі яких взяли участь близько 200 науковців з 16 країн світу. Дослідження О.В. Сминтини в галузі взаємодії природи та суспільства в історичній ретроспективі були підтримані трьома грантами Президента України для молодих вчених (2006, 2007, 2008), відзначені Премією Президента України та іменною стипендією Верховної Ради України для найталановитіших молодих вчених. Результати досліджень в даній галузі опубліковані у спеціальному випуску часопису «British Archaeological Reports» видавництва Оксфордського університету (2004) та у спеціальному номері журналу «Quaternary International» видавництва «Elsevier» (2009), укладачем та запрошеним редактором яких виступила проф. О.В. Сминтина. Крім того, вона є автором 3 персональних наукових монографій українською мовою, співавтором 5 монографій, опублікованих за кордоном (Elsevier, ABC-Clio, Archeolingua, Oxford University Press, John Willey&Son), понад 220 наукових статей, у тому числі в енциклопедичних та монографічних виданнях SAGE, Routledge, ABC-Clio, Facts-on-File, Golson Books, Oxford University Press та ін. Вона є запрошеним експертом програми Horizon2020, COST, ERA-Net, членом Наукової ради МОН (секція соціально-історичних наук), експертом Державного інституту науково-технічної та інноваційної експертизи.

Застосування к.і.н., доц. Д.В. Кіосаком комп’ютерних технологій та формалізованих методів аналізу стали підґрунтям для реконструкції палеосоціології та палеоекономіки населення Балкано-Дунайського регіону в мезоліті та неоліті; вони успішно використовуються ним також для опрацювання результатів розкопок серії неолітичних поселень Північного Причорномор’я, в яких залучені студенти та аспіранти кафедри. Останніми роками основну увагу у своїх дослідженнях Д.В. Кіосак зосередив на проблемах соціально-економічної організації обробки кременя у суспільствах ранніх землеробів Карпато-Дунайського регіону, які покладені в основу його майбутньої докторської дисертації.

Подальший розвиток набула також археологія кочовиків раннього залізного віку. Так, в результаті дослідження сарматських старожитностей Карпато-Дніпровського регіону д.і.н., проф. О.М. Дзиговським вперше створено концепцію історії сарматів на західній периферії Євразійських Степів на рубежі ер, яка викладена ним у восьми наукових монографіях. 

Предметом етнологічних досліджень викладачів кафедри є історія та етнічна виразність культури населення Південно-Західної України. Результатом багаторічних польових досліджень традиційної культури українців лісостепової зони Подністров’я (Україна, Молдова), степових районів Буго-Дністровського межиріччя, півдня Буджака та Нижнього Подунав’я (Україна, Румунія) стала розроблена д.і.н., проф. В.Г. Кушніром оригінальна концепція господарсько-побутової адаптації українців Південно-Західного Степу і Нижнього Подунав’я та виділення ним на цій підставі нижньодунайського варіанту традиційної культури українців. Він є автором 10 монографій, укладачем альбому традиційних рушників українців, румунів та молдован Нижнього Подунав’я, а також засновником серії періодичних видань з проблем історії, археології та етнології Півдня України («Історичне краєзнавство Одещини» (1992-1996 рр.), «Старожитності Причорномор’я» (1995 р.), «Етнографія Півдня України» та ін.). За ініціативою В.Г. Кушніра з 2010 р. на базі кафедри археології та етнології України започатковані щорічні тематичні «Етнографічні читання», в роботі яких беруть участь науковці України, Молдови, Польщі та інших країн.

У центрі наукового пошуку д.і.н., проф. О.А. Прігаріна етноконфесійна своєрідність культури росіян-старовірів України, Румунії й Болгарії; традиційна народна архітектура етнічних груп Південної України; ідентичність та міжетнічні зв’язки населення Південно-Східної Європи; використання комп’ютерних технологій в історичних дослідженнях. Результати досліджень в цій галузі були використані ним у ході виконання серії міжнародних наукових проектів фундації AHRC, «British Library», фонду Мак-Артурів, Фонду Грецької культури та ін. Він є організатором серії міжнародних конференцій «Липовани: історія та культура росіян-старообрядців» (з 2004 р.), укладачем серії наукових видань та авторської монографії з цієї теми. Останніми роками О.А. Прігарін приділяє значну увагу також проблемам соціокультурної антропології, зокрема, антропології й етнології міста, актуальним питанням глобалізації культурних процесів.

Вивчення особливостей побутування традиційної культури в полікультурному середовищі, виховання національно свідомої молоді у вищих навчальних закладах з використанням етнопедагогічного досвіду української культури та традиційної обрядовості, дослідження морально-етичних норм в системі дошлюбного спілкування молоді, проблеми деформації традиційної культури в періоди соціальних трансформацій (колективізація, Голодомор) є предметом наукового пошуку к.і.н., доц. Н.О. Петрової та відбилися у серії її наукових монографій.

Дослідження етнічної культури болгар і гагаузів Буджака, тюркських народів Півдня України (зокрема, ногайців та кримських татар) здійснює к.і.н., доц. А.В. Шабашов. Найбільш визначні результати отримані ним в галузі вивчення систем термінів спорідненості та соціальної організації згаданих етносів та опубліковані у його персональній монографії.

Традиційна культура слов’янського населення Півдня України та обряди життєвого циклу є предметом наукових досліджень к.і.н., доц. Г.М. Стоянової. Останніми роками вона звертається також до проблем етнографії міста та міських субкультур, до вивчення й збереження культури ромів.

Робота зі студентами

Плідна науково-дослідна робота викладачів кафедри позначається на проблематиці й результативності наукових досліджень студентів кафедри.

Одним з базових наукових осередків студентів став заснований у 2012 р. гурт НЕСТ (Наукове етнографічне студентське товариство) (науковий керівник – к.і.н., доц. Н.О. Петрова, очільники – аспіранти В. Долгочуб та А. Стрельцова). З його ініціативи за останні 5 років проведено 9 наукових конференцій «Етнічна культура в глобалізованому світі», у яких, окрім студентів кафедри, брали участь молоді вчені та науковці з України, Білорусі, Польщі та Молдови. Матеріали цих конференцій опубліковані як однойменні збірки наукових праць.

Гурт НЕСТ плідно співпрацює з бібліотеками міста (Одеською національною науковою бібліотекою, Одеською обласною бібліотекою для юнацтва імені В.В. Маяковського), а також зі школами та дитячими будинками, Одеським обласним центром патріотичного виховання дітей та молоді. Одним з важливих напрямів діяльності НЕСТу стала популяризація української культури в діаспорі засобами етнографічних реконструкцій, проведення народних свят (Андріївських вечорниць, Масляної, Великодня) і заходів, присвячених національній пам`яті (День української мови та писемності, День рідної мови, Революція Гідності, вшанування жертв Голодоморів, інші), а також літературних вечорів, майстер-класів (з писанкарства, виготовлення ляльки-мотанки).

Науковим й просвітницьким осередком студентів-археологів від 2016 року став гурт «NUCLEUS» (наукові керівники – к.і.н., доц. Д.В. Кіосак та к.і.н. О.В. Демченко, очільник – аспірантка М.В. Лобанова), який прийняв естафету від Археологічного товариства імені Е.Р. фон Штерна. В рамках засідань наукового товариства проведено ряд відкритих наукових лекцій спеціалістами-археологами кафедри та Одеського археологічного музею, лекторій з метою популяризації академічної мобільності студентів за програмою Erasmus+. Традиційною формою діяльності гурту є виїзні засідання спільно з вихованцями дитячого будинку «Перлинка» з метою обстеження археологічних пам’яток Одеської області та виявлення стану збереженості культурних пам’яток регіону (за сприяння д.і.н., ст.н.с. С.В. Іванової).

Студенти кафедри активно беруть участь у наукових конференціях, наукових й освітніх програмах в Україні та за її межами. Щорічно виходить друком близько півсотні друкованих праць різного роду, авторами яких виступають наші студенти. Ефективність та результативність їх наукових досліджень неодноразово була відзначена стипендіями та преміями, які вони з успіхом виборювали на українському та європейському освітянському просторі. Найвищими відзнаками наших студентів стали стипендії Президента України (О. Константинов, А. Петрова, В. Долгочуб), стипендія Кабінету Міністрів України (Г. Руссєва), стипендія Верховної Ради України (О. Штепко,) та стипендія імені М. Грушевського (А. Петрова, В. Долгочуб). Троє студентів стали переможницями програми підтримки талановитої молоді «Завтра.UA» (Г. Леснікова, О. Штепко та А. Петрова).

Від 1999 року потужним осередком вивчення й популяризації традиційної культури виступає фольклорно-етнографічна студія «Джерело» (керівники – д.і.н., проф. В.Г. Кушнір та к.і.н., доц. Н.О. Петрова). На підставі зібраного в ході експедицій матеріалу студенти разом із викладачами відтворюють традиційні обряди й свята нашого краю. Колектив добре знаний в університеті та в місті, його учасники є бажаними гостями у дитячих будинках із відтворенням традиційних свят зимового та весняно-літнього календарних циклів (день Андрія, маланкування, колядки, масляна, Івана Купала та ін.). Колектив «Джерело» неодноразово ставав призером Всеукраїнських фестивалів «Шевченко у моєму серці» у номінації «Збереження народних традицій», «Авторська поезія», «Художнє слово». Етнографічна, просвітницька та благодійницька діяльність колективу «Джерело» та його керівників неодноразово ставала сюжетом спеціальних програм на місцевих та загальноукраїнських телеканалах. Члени колективу під керівництвом Н.О. Петрової зібрали етнографічну експозицію та влаштували «Етнографічну світлицю», яка сьогодні є однією з базових аудиторій кафедри.

Щорічно викладачі, співробітники та аспіранти кафедри організують роботу фахових секцій з археології та етнографії Малої академії наук України. За роки історії кафедри до цієї роботи залучалися О.В. Сминтина, О.М. Дзиговський, В.Г. Кушнір, О.А. Прігарін, С.В. Коч, Г.М. Стоянова, Н.О. Петрова, Д.В. Кіосак, О.В. Демченко, К.С. Ліпатов та А.В. Гончаренко.

Наше визнання

Результати наукової, освітянської, виховної та організаційної роботи викладачів кафедри відзначені державними і галузевими нагородами. На державному рівні найвизначнішими серед них є Державна Премія України в галузі науки і техніки (В.Н. Станко, 2003), орден «За заслуги» ІІІ ступеня (В.Г. Кушнір, 2007), Премія Президента України для молодих вчених (О.В. Сминтина, 2006), звання «Заслужений працівник освіти» (В.Г. Кушнір).

Наші викладачі неодноразово були відзначені також відзнаками та грамотами Верховної Ради України (О.В. Сминтина), Міністерства освіти і науки України (О.В. Сминтина, В.Г. Кушнір, О.А. Прігарін, Н.О. Петрова), Міністерства у справах сім’ї та молоді (В.Г. Кушнір), Міністерства культури (В.Г. Кушнір), Національної академії наук України (О.В. Сминтина), Голови Одеської облдержадміністрації та обласної ради (В.Г. Кушнір, Н.О. Петрова, О.А. Прігарін, О.В. Сминтина, О.М. Дзиговський), Одеського міського голови (В.Г. Кушнір, О.В. Сминтина).

Не оминули наших викладачів й галузеві відзнаки та заохочення, зокрема: медаль імені Івана Крип’якевича Академії наук вищої освіти України (О.В. Сминтина), звання лауреата премії імені В. Вернадського Фонду інтелектуальної співпраці «Україна – XXI століття» (В.Г. Кушнір) та лауреата премії ім. академіка П.Т. Тронька Національної спілки краєзнавців України (В.Г. Кушнір), медаль Святого Володимира (О.В. Сминтина), відзнака ради ректорів Одеського регіону (О.В. Сминтина), звання «Людина року» Асоціації болгар України (О.А. Прігарін), відзнака Фонду інтелектуальної співпраці «Україна – ХХІ століття» (Н.О. Петрова), грамота Спілки краєзнавців України (Н.О. Петрова).

Заслуги викладачів кафедри визнані й на міжнародному рівні. В.Г. Кушнір удостоєний двох медалей Республіка Польща: «Pro memoria» та «Zasłużony dla Kultury Polskiej». О.В. Сминтина нагороджена медаллю Посольства Італії в Україні.  

Ми щиро вдячні всім, хто долав разом з нами наш двадцятип’ятирічний шлях та сподіваємося на вашу дружню підтримку й надалі.

Коментувати не дозволено.